Дренажні свердловини

Дренажні свердловини – колодязі діаметром 320 мм були обладнані фільтрової колони з фільтруючою обсипанням з піщаної суміші. Оголовок свердловин вирішене як колодязь зі збірних залізобетонних кілець. Вода зі свердловин надходила по трубопроводу в приймальний резервуар насосної станції, що представляє собою колодязь діаметром 1200 мм з металевих кілець. Насосна станція була обладнана вакуум-насосами ВВН3 для створення вакууму в системі та відцентровими насосами 1ЕЦВ610-80 з зануреними електродвигунами для відкачування води з приймального резервуара (управління насосами автоматичне). Дренажні води відводилися в існуючу каналізацію. На майданчику було передбачено шість спостережних свердловин, рівень води в яких визначався вимірами від поверхні землі. Як показав досвід роботи описаного вертикального дренажу, рівень води в спостережних свердловинах не піднімався вище розрахункового, що підтвердило надійність обраного способу водопониження.

Водозниження за допомогою променевого дренажу було успішно здійснено на Дніпропетровському шинному заводі. На стінах окремих будівель, починаючи з 1970 р., стали з’являтися тріщини просадного характеру з шириною розкриття від 50 до 200 мм. Як показали спостереження і аналіз місцевих умов, осідання фундаментів, що досягали 40-100 мм, викликалися замочуванням лесовидних просідаючих грунтів, на яких були побудовані промислові корпуси заводу.

У період вишукувань під будівництво заводу (1956 р.) грунтові води до глибини 30-35 м не були виявлені. До 1978 р. рівень грунтових вод знаходився на глибині 57 м, тобто за час експуатаціі заводу грунтові води піднялися на 25-30 м і цей підйом неухильно продовжувався. При замочуванні грунтів стисливої товщі деформації фундаментів могли значно зрости, тому треба буде терміново проектувати і виконувати заходи по зниженню рівня грунтових вод.